- обрушувати
- —————————————————————————————обру́шуватидієслово недоконаного видурідко
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
обрушувати — ую, уєш і рідко обруша/ти, а/ю, а/єш, недок., обру/шити, шу, шиш, док., перех. 1) Спричиняти зсуви, обвал; обвалювати, руйнувати. 2) Одночасно спрямовувати, скидати щось на кого , що небудь у великій кількості, великою масою. || перен. Покладати … Український тлумачний словник
обрушати — див. обрушувати … Український тлумачний словник
обрушити — див. обрушувати … Український тлумачний словник
обрушування — я, с. Дія за знач. обрушувати … Український тлумачний словник
обурювати — I юю, юєш, недок., обу/рити, рю, риш, док., перех. 1) Викликати почуття гніву, невдоволення, роздратування. 2) заст. Збуджувати, запалювати. || Підбурювати. II юю, юєш, недок., обу/рити, рю, риш, док., перех., діал. Обвалювати, обрушувати … Український тлумачний словник